Якщо розпочати розмову про аналіз утримання бджолосімей в різних типах вуликів, з того який вулик більш пристосований до природних умов: лежак, багатокорпусний, двох-корпусний, український чи корейський, то звичайно ж - багатокорпусний, бо ж він більш схожий на дуплянку, в якій живуть бджоли в природі. Але в кожного типу вуликів є свої переваги та недоліки, тож щоб зробити універсальний вулик, давайте розглянемо їх по черзі.

Однією з переваг вулика-лежака є те, що рамка в такому вулику висотою 300 мм, що дуже важливо при зимівлі, в неї вміщується більше меду. Тому гніздо на зиму можна зібрати компактніше з меншою кількістю рамок, що, в свою чергу, не розтягує клуб бджіл горизонтально. Але відразу зауважу, що в лежаках малий підрамочний простір, якщо ставити повномедні рамки на зиму, то бджоли не можуть звисати клубом під рамками. Тому пасічники залишають рамки, в яких 5-7 см знизу немає меду, де може сформуватися клуб. Зрозуміло, можна поставити підставки для підрамочного простору та більшість днищ в лежаках – невід’ємні. Вельми зручно в лежаках на весні розширювати гніздо по мірі росту сім’ї не корпусами, як в багатокорпусному, а рамками по 1-2, що не порушує мікроклімат сім’ї, а це дуже важливо.

При заміні старої матки на молоду в лежаку зручно це робити, відділивши збоку вулика «карман», де організовується міні-відводок на 2-3 рамки. Коли у відводку молода матка почала повноцінно працювати, під час медозбору з сім’ї видаляється стара матка, прибирається глуха перегородка і сім’я об’єднується з відводком.

Вулики-лежаки полюбляють бджолярі більш похилого віку, тому що при обслуговуванні таких вуликів не треба підіймати корпуси, працювати біля вулика можна навіть сидячи. Але, все-таки, мінусів у лежака більше ніж плюсів, назву декілька з них:

- при інтенсивному медозборі не вистачає об’єму вулика і бджолам ніде розвішувати свіжопринесений нектар, можна, правда, використати надставки, але ж це принцип багатокорпусного вулика;

- дуже не зручно регулювати розплідне гніздо геніманівською решіткою;

-обмежений об’єм вулика обумовлює високу рійливість бджолосімей;

- при кочівлі дуже мало вміщується вуликів на платформі, та й при розвантажені таких вуликів необхідна велика кількість людей;
- малий підрамковий простір і невід’ємне дно не дозволяють використовувати донні пилкоуловлювачі.

Що стосується багатокорпусних вуликів, то їх утримують більш молодші бджолярі, які почали займатися бджільництвом дещо пізніше.

Одним з недоліків багатокорпусного вулика є те, що з ним тяжко працювати без допоміжних підйомників, які, звісно, в Україні не виготовляються. Також мінусом є зліт бджіл та втрата маток під час обльоту при утриманні сімей на павільйонах та платформах.

Не дивлячись на ці мінуси, багатокорпусний вулик має багато переваг в порівнянні з іншими, а саме:

- при інтенсивному медозборі легко збільшити об’єм вулика, розширюючи його корпусами;

- ефективніше використовується сім’я для відбудови нових стільників;

- в період роїння досить просто запобігти вильоту рою, збільшивши об’єм вулика, або просто маніпулюючи корпусами та рамками;

- при неможливості вчасно відкачати мед можна поставити зверху або врозріз корпус з стільниками або вощиною;

- при відкачці меду можна медові корпуси замінити на корпуси з стільниками або вощиною, а мед транспортувати до стаціонарного місця відкачки меду;

- в багатокорпусному вулику можна застосувати двох-маточне або двох-сімейне утримання бджіл, користуючись геніманівською решіткою та суцільною перегородкою;

- легко можна робити заміну старої матки, об’єднуючи сім’ю з відводком у верхньому корпусі, попередньо забравши стару;

- користуючись решіткою успішно регулюється кількість розплоду перед медозбором;

- є можливість застосування донного пилкоуловлювача;

- при кочівлі на платформу вміщується велика кількість вуликів, та пасіка компактніше виглядає при розташуванні на землі.

При утриманні сімей в українських вуликах ті ж самі відмінності, що й у вуликах-лежаках, тому нема сенсу на них зупинятися.
А от про корейські вулики хотілося б дещо розповісти. Це ті ж самі багатокорпусні вулики, але гарно вдосконалені. Вони укомплектовані різних типів пластиковими деталями, а саме:

- підкришник, в якому є отвір, через який бджоли можуть збиратися під кришкою при жарі або переїзді влітку;

- вентиляційна обв’язка, яка теж використовується при літній спеці або при переїзді, а також, якщо треба закрити бджіл при обробці полів хімікатами на тривалий час;

- є решітка для збору прополісу;

- в комплект вулика входить універсальна перегородка, яка може використовуватись як для об’єднання сімей, так і слугувати дном відразу для чотирьох відводків, де є чотири льотки в різні сторони;

- прильотна дошка виготовлена у вигляді кошика з отворами і слугує бджолам як вентиляційна веранда при переїзді;

- суперове багатофункціональне дно, в якому можна застосовувати донний пилко збірник, весняний підігрів, внутрішню поїлку;

- використовується два види годівниць: верхня, на 5-6 літрів, та бокова (рамочна), сироп в такі годівниці подається автоматично, вулик при цій роботі не відкривається;

- бокова годівниця навесні також може використовуватись як поїлка, адже ранньою весною при пошуках води гине біля 20% робочих бджіл;

- рамки в корейських вуликах навощені армованою вощиною, тому що при відкачці меду електромедогонкою це є однією з важливих переваг;

- вулики виготовлені з дошок товщиною 20 мм, що значно зменшує вагу вулика та його вартість. Корпуси між собою з’єднуються за допомогою пластикових замків, а при переїзді закріпляються ще й пасками.

При обслуговуванні таких вуликів бджолярі Кореї для підняття корпусів та вуликів користуються автоматичними підйомниками, тож, напевно, у них спина не болить, як в українських пасічників.

Дуже гарні враження залишилися від поїздки делегації українських бджолярів до Республіки Кореї.  Інформація, яку ми, українські бджолярі, набули під час перебування у корейських друзів є дуже корисною і важливою, наштовхує на роздуми для реального впровадження всього передового в наших умовах ведення бджільництва.

Тож, настав час долучатися до найновіших та раціональних систем утримання бджіл, типів вуликів та обладнання для переоснащення і наших пасік з метою полегшення праці українських бджолярів та отримання якісної продукції бджільництва.
 

Віктор Іванович Жеванов
Член Ради, Голова Миколаївського обласного осередку ВГО «Братство бджолярів України»