Попит на мед, бджолине обніжжя, королівське желе, прополіс та інші продукти бджільництва у світі постійно зростає. Україна залишається традиційним постачальником продуктів бджільництва на світовому ринку. М’який клімат, різноманітна та багата кормова база, наявність великої кількості лікарських рослин серед медоносів, відсутність отруйних рослин – всі ці фактори сприяють тому, що українська бджолопродукція є особливо цінною. На останніх Конгресах Апімондії що проходили в Автралії (2007р.) та Франції (2009р.) наші монофлорні меди з акації, гречки, соняшника були відзначені особливими нагородами та визнані одними з найкращих у світі. Серед росіян та європейців особливим попитом користуються різноманітні поліфлорні меди з лісового та польового різнотрав’я, а також бджолине обніжжя, як монофлорне так і полі флорне [1, 2, 3].
Отже Україна має великий потенціал у сфері виробництва якісної та різноманітної бджолопродукції. Але, водночас виникає і ряд проблем, однією з яких є чітке встановлення якості та натуральності вітчизняної продукції.
Поняття якості меду та інших продуктів бджільництва включає в себе наряду з біохімічними показниками (наявність важких металів, антибіотиків, пестицидів та ін.), також визначення його ботанічного походження. Доведено, що хімічний склад, лікувальні властивості, а також колір меду, бджолиного обніжжя та інших продуктів бджільництва передусім залежать від ботанічного походження рослин [4]. Пилок рослин є обов’язковим природним компонентом меду, бджолиного обніжжя та інших продуктів бджільництва, куди він потрапляє при збиранні або переробці бджолами нектару.
Морфологічні (зовнішні) ознаки пилкових зерен є специфічними для кожного виду рослин. В ботаніці мікроскопічний аналіз пилку використовують для визначення видової належності рослин. Згодом метод пилкового аналізу набув поширення в бджільництві і його застосовують для встановлення ботанічного і географічного походження меду та інших продуктів бджільництва [4]. На межі ботаніки і бджільництва сформувалася окрема наука – мелісопалінологія (“мелісо” - мед, “палінос“- пилок, грец.).
Перші мікроскопічні дослідження по визначенню якості меду розпочалися в кінці ХІХ на початку ХХ століть. Але лише у 30-х роках ХХ ст. мікроскопія меду одержала значне наукове обґрунтування завдяки дослідженням L. Ambruster, G. Oenike (1929 р.) та E. Zander (1931 р.).
Широко застосовуватися пилковий аналіз меду почав у 50-60-х роках ХХ ст., коли експорт медів з різних частин світу в Європу викликав необхідність швидкого і точного встановлення їх ботанічного та географічного походження. Особливого значення мелісопалінологія як наука набула після того, як міжнародною групою вчених Maurizio A. (Швейцарія), Louveaux J. (Франція) та Vorwohl G. (Німеччина) у 1954 році було впроваджено зручну методику пилкового аналіз [5] .
В Україні пилковий аналіз було започатковано В.Н.Андрєєвим у 1925 році. Він визначив ботанічний склад бджолиного хлібу (перги).
Якість продукції включає водночас з такими показниками як чистота, натуральність та ін. також відповідность назви меду (липовий, акацієвий, гречаний, соняшниковий та ін.) їх дійсному ботанічному походженню, невідоме географічне походження тощо [6, 7]. Відомі окремі випадки, коли під маркою українського меду в Європу постачали недоброякісний мед з іншого регіону і тільки завдяки пилковому аналізу було визначено невідповідність його географічного походження заявленому.
Отже, впровадження пилкового аналізу в контроль за якістю меду, бджолиного обніжжя дає можливість на сучасному рівні сертифікувати та етикетувати ці продукти, відбраковувати неякісну продукцію.
Локутова О.А.
к. с.-г. наук, кафедра аграрного консалтингу та сервісу
Національний університет біоресурсів і природокористування
Список літератури:
1. Lokutova O.A. Pallenological range of bee load in Forest-Steppe zone of Ukraine // Abstracts of the 11th International palinological congress. – Spain, 2004. – P. 112.
2. Lokutova O. Pollen analysis of some Ukrainian honey // Abstracts of the 39th Apimondia International Apicultural Congress .– Dublin, 2005. – P. 95.
3. Lokutova O., Teper D., Polishuk V. The study pollen spectrum of honey from central and southern part of Ukraine // Materialy z XLII naukowoi konferencji pszczelarska. – Poland, Pulawy, 2005. – P. 110.
4. Шапиро Д.К., Бандюкова В.А., Шеметков М.Ф. Пыльца растений-концентрат биологически активных вещетв – Минск: Наука и техника, 1985. – 72 с.
5. Louveaux J., Maurizio A., Vorwohl G. Methods of melissopalynology // Bee World. – 1978. - Vol.59. - №4. - P. 139-157.
6. Sawyer R. Honey identification. – Cardiff: Academic Press, 1988. – 115 p.
7. Teper D. Analiza pylkowa miodow // Paseka. – 2004. - №2 (6). - P. 54-57.
| ← Дві матки в одному клубі, або рішення проблеми дефіциту маток | Льоткова приставка для вулика → |
|---|