В останнє десятиліття простежується загрозлива тенденція масової загибелі бджіл в світі. Причинами цієї катастрофи є так званий колапс бджолиної сім'ї (синдром ССD), що став результатом розвитку «цивілізації» і тотальним застосуванням ветеринарних препаратів (антибіотиків), пестицидів, гербіцидів та ГМО в сільському господарстві.

Всі бджолярі мріють про наявність достатньої кількості маток рано весною. Восени майже на кожній пасіці бувають зайві матки. В зв’язку з цим виникла проблема з давніх давен зберегти-перезимувати маток, щоб ранньою весною уникнути цього дефіциту і цим самим створити умови для вирішення проблеми, мати від цього добрий розвиток бджолиних сімей та їх продуктивність. Мало хто зимує запасних маток, в зв’язку з цим, як правило, весною при загибелі матки взимку, приєднують безматочну сім’ю до тієї, що з маткою.

Попит на мед, бджолине обніжжя, королівське желе, прополіс та інші продукти бджільництва у світі постійно зростає. Україна залишається традиційним постачальником продуктів бджільництва на світовому ринку. М’який клімат, різноманітна та багата кормова база, наявність великої кількості лікарських рослин серед медоносів, відсутність отруйних рослин – всі ці фактори сприяють тому, що українська бджолопродукція є особливо цінною. На останніх Конгресах Апімондії що проходили в Автралії (2007р.) та Франції (2009р.)  наші монофлорні меди з акації, гречки, соняшника були відзначені особливими нагородами та визнані одними з найкращих у світі. Серед росіян та європейців особливим попитом користуються різноманітні поліфлорні меди з лісового та польового різнотрав’я, а також бджолине обніжжя, як монофлорне так і полі флорне [1, 2, 3]. 

Приставка виконана в відповідності з а. с. А01К 47/00 №1546030 та а. с. А01К 47/00 №1750523 і застосовується для підвищення ефективності технологій виробництва продукції бджільництва та збереження біопотенціалу бджолосім'ї на протязі виробничого циклу в районах з переважно холодним і помірним кліматом.

Пристрій для відбору бджолиної отрути, який дозволяє отримувати чисту і максимально можливу кількості отрути при мінімально негативних впливах на бджіл, кількість розплоду і розвиток бджолиної сім’ї, зимівлю та на медозбір порівняно з відомими аналогами і прототипами

В Україні понад 2 млн. бджолиних сімей. І все ж нинішній стан бджільництва не відповідає вимогам сьогодення. Наше населення недостатньо забезпечується бджолиним медом — цінним продуктом харчування, який, до того ж, має лікувальні властивості. Останні роботи вчених-медиків і лікарів засвідчили, що й інші продукти пасік (віск, прополіс, пилок, маточне молочко і бджолину отруту) варто більш ефективно використовувати у медицині та ряді інших галузей промисловості. Найважливішого ж значення набуває бджільництво як ефективний засіб підвищення урожайності і поліпшення якості фруктів, овочів, бобових трав, технічних та інших культур. Досить сказати, що непрямий щорічний доход від їх запилення у колишньому Радянському Союзі становив близько трьох мільярдів карбованців, що в десять разів більше, ніж вартість продукції пасік.

Про маточне молочко відомо, що воно працює в ядрі будь-якої клітини. Особливо любить клітини головного мозку, тобто будь-які нервові клітини, а з внутрішніх органів маточне молочко дуже любить печінку. Тому якщо є проблеми з печінкою, якщо є будь-якого типу гепатит, цироз, ехінококк, що живе в печінці або головному мозку, тоді ми використовуємо у вигляді медової води будь-якої з Апітоков. Робимо таку ж саму концентрацію й таку ж кількість: 1 чайна ложка на один стакан води. Але робимо це не натще, а склянку сирої води, через 30-40 хвилин стакан медової води Апітока, тоді 90% маточного молочка будуть працювати в клітинах печінки. Мед працює в 12-ти перстнїї і у всіх прилеглих до неї органах, мед з маточним молочком 90% працює в клітинах печінки.

З 19 по 30 січня цього року в Києві, на базі Навчально – наукового інституту післядипломної освіти Національного університету біоресурсів і природокористування України, відбувся перший етап освітянської програми підвищення кваліфікації пасічників України, що проходив з ініціативи Всеукраїнської громадської організації «Братство бджолярів України».

Проведенням першого етапу, що пройшов з 19 по 30 січня цього року на базі Навчально – наукового інституту післядипломної освіти Національного університету біоресурсів і природокористування України, стартувала освітянська програма підвищення кваліфікації пасічників України «Практичне бджільництво», ініційована Всеукраїнської громадської організації «Братство бджолярів України».

Дія: синтетичний пиретроїд (флуметрин), що входить до складу препарату Варостоп-стрічки, має надійну контактну інсектицидну та акарицид ну дію проти збудників вароатозу акара Varroa destructor. Відзначається високою акарицидною активністю -до 100%. Паралізує нервову систему акари й значно знижує їх популяцію. Флуметрин має виключно селективну дію проти акари Varroa destructor і не шкодить бджолосім'ям. Відсутні дані про набуту стійкість акари проти флуметрину.

За останні роки в Україні площі посіву ріпаку значно збільшилися. Технологія вирощування передбачає запилення бджолами під час цвітіння цієї культури, що значно підвищує її урожайність. Разом з тим, для отримання високих урожаїв необхідно захистити площі посівів від хвороб та шкідників.

Останнім часом від неправильного і несвоєчасного застосування особливо застарілих хімічних препаратів було допущено масове отруєння бджолиних сімей, частина з  яких повністю загинула. Пасічники понесли при цьому великі матеріальні збитки. Незначне відшкодування втрат було лише в поодиноких випадках. В більшості позовів, що подавали пасічники до правозахисників і суду ,справи закінчувались не на їхню користь. Тому господарствам, які вирощують ріпак ,необхідно застосувати більш сучасні, новітні засоби захисту від хвороб і шкідників.