Багато трагедій пережив український народ, але страшнішого лиха, ніж голод 30-х років, історія України не знає. Це був безпрецедентний злочин у світовій історії. Штучний голод був спрямований не лише на фізичне знищення українців. Комуністичний  сталінський режим прагнув позбавити українську націю її волелюбного духу, її ідентичності. Поставити знесилених голодом , страхом та відчаєм українців на коліна. Стерти генетичну пам’ять народу. Викорінити думки про свободу, рідну мову, щасливе майбутнє для дітей, власну вільну державу. 

Мільйони українців померли від голоду. Десятки мільйонів не народилися. Покалічені людські долі. Сироти. Каліки. Пригнічена воля, виснажена душа  українського народу. Немислимий масштаб цієї трагедії. Ця трагедія українського народу  називається Голодомор.
Суть трагедії – Геноцид.

Геноцид українського народу 1932-1933 років не має і не може мати терміну давності. Голос багатьох мільйонів невинних жертв звучить у наших серцях і викликає в душах такий самий біль, як і 78 років тому. Знання про трагедію множаться, а біль серця стає ще більш нестерпною…

Українці і наші однодумці з цілого світу схиляють голови у скорботі…

Ми не забули. Ми пам’ятаємо…

У національному музеї «Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні» знаходиться воскова «Свіча на  спомин Голодомору». Ця «Свіча» становить собою скульптурний твір, створений з ініціативи Всеукраїнської громадської організації "Братство Бджолярів України" з метою використання в акціях, присвячених 75-й річниці голодомору 32-33 років в Україні, зокрема – всесвітньому марафоні "Незгасима Свічка" та акції "Запали Свічку" у Києві, що відбувалися восени 2008 року. «Свіча» відлита з натурального бджолиного воску.

(Над проектом працювали: Автор проекту, художній керівник: Юрій Рифяк; Скульптор: Марина Чуб; Формування, литво, підготовка моделі: Костянтин та Дмитро Чуби; Ілюстратор: Олена Філіпченко; Дерев'яна основа, внутрішнє армування: Олександр Ступін ).

«Свіча на спомин Голодомору» брала участь у міжнародній естафеті. «Незгасима свічка», що тривала у 2008  році під егідою Світового Конгресу Українців та Міністерства закордонних спраці України під гаслом «Україна пам’ятає – світ визнає». Протягом жовтня-листопада під патронатом Міністерства культури України тривала фінальна частина акції: «Свіча на спомин Голодомору» побувала у всіх областях України, у кожній із яких було запалено один із 33 гнотів, і завершила свій маршрут 21 листопада у Києві – на відкритті Меморіалу жертв Голодомору 1932-1933 років, а також приймала участь  в акції «Запали свічу», яка відбулася  22 листопада у столиці на Михайлівській площі, де запалили усі 33 гноти «Свічі». Воскова «Свіча на спомин Голодомору» - це справжній скульптурний твір у вигляді пшеничного снопа, оповитого колючим дротом, до снопа тягнуться руки голодних людей, але колючий дріт не дозволяє отримати знедоленим бодай одну зернину з колоска пшениці. Верхня частина «Свічі» містить 33 гноти. Важить «Свіча» разом з основою, що символізує чорну ріллю, 200 кілограмів. Зі всіх куточків України братчики з «Братства бджолярів України» привозили натуральний бджолиний віск – кожний хотів долучитися. Кожен розумів, що в такий спосіб стає учасником великої справи пам’яті і історії.

Тепер «Свіча на спомин Голодомору»  у Національному музеї «Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні»  є символом  солідарної скорботи  бджолярів України за тими, хто став жертвами сталінського режиму 1932-33 років.

Бджільницька спільнота «Братства бджолярів України» закликає сьогоднішнє й прийдешні покоління знати й пам’ятали про ті страшні   роки й події в історії України і не допустити ніколи повторення такого злочину на своїй українській землі. Ми закликаємо любити, шанувати, берегти й захищати свої сім’ї, своїх дітей, батьків, рідну землю й мову та свою незалежну Україну.