Бджільництво – просто і ясно

Друк

Всесвітня Федерація Бджільницьких Асоціацій АПІМОНДІЯ, в співпраці з Асоціацією бджолярів Румунії з 11 по 14 вересня – буквально за кілька днів до київського конгресу Апіславії –  провела у Бухаресті Перший Міжнародний симпозіум із загального менеджменту та належної практики у бджільництві.


Симпозіум мав назву «Бджільництво – просто і ясно» й був присвячений розгляду найактуальніших для світового бджільництва тем.

 «Європейський Союз – найбільший у світі ринок меду. В якості виробників меду бджолярі 27 країн приєдналися до експорту меду в ЄС. Це комплексний процес в якому країни експортери меду повинні застосувати на практиці законодавство і методи контролю відповідно до європейських стандартів. Законодавство, що діє в ЄС, застосовується і до пасічників і компаній поза межами Спільноти, які бажають експортувати свої продукти на великий ринок. Цей симпозіум має наміри об’єднати  пасічників, асоціації і компанії, а також представників влади нових країн-членів ЄС і країн, що не є членами, інформувати учасників стосовно упорядкування та застосування цих правил. Представники робочої групи з меду COPA/COGECA при Комісії Європейської Спільноти в Брюселі під час симпозіуму будуть обговорювати ці ідеї з представниками національних асоціацій ЄС та сусідніх країн. Головне питання симпозіуму:  «Як можемо ми, пасічники, зробити так, щоби наш голос був почутий у Брюселі?» – наголосив у вступній доповіді Президент Апімондії Азґер Зюґаард Юрґенсен.

Представники понад 20 країн прийняли участь у симпозіумі, зокрема – Румунії, Молдови, Болгарії, Фінляндії, Бельгії, Греції, Німеччини, Франції, Італії, України, Росії, Словаччини, Чехії, Туреччини та інших. Україну представляла делегація Всеукраїнської громадської організації «Братство бджолярів України»: Голова Правління Тетяна Васильківська, члени Правління – Ю. Рифяк, М. Гук, А. Харковенко,С.  Шмуля, члени Братства – В. Жупаненко, В. Приймак, П. Дяченко, В. Васечко, директор інституту ветеринарії та член Ради ВГО «Братство бджолярів України» Є. Руденко; а також – представники відділу селекції Національного центру бджільництва ім.. Прокоповича – В. Гайдар, В. Папп, С. Керек, І. Мерцин, пасічники-промисловики О.Нєженський та С. Домбровський.

У рамках наукової програми симпозіуму з доповідями виступили представники ключових офіційних та наукових установ бджільницької Європи, національних об’єднань, провідні науковці-дослідники. Протягом двох днів на п’яти наукових сесіях розглядалися питання законодавства, контролю якості продукції бджільництва, боротьби з хворобами та шкідниками бджіл, теорії та практики застосування новітніх технологій у бджільництві та багато інших важливих для світового бджільництва питань. Всього учасники прослухали понад 30 доповідей.

Голова Робочої групи з меду COPA/COGECA пан Етьєн Брюно (Бельгія) виступив з доповіддю «Європейське законодавство і регламентації, пов’язані з принципами належної бджільницької практики у ЄС».
Доповідач пояснив основні принципи належної бджільницької практики (Good Beekeeping Practice – GBP) – що сьогодні є безумовним стандартом не лише в Європі, але й в цілому світі, познайомив з сучасними стандартами якості та безпеки продуктів бджільництва, зокрема – з системою HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Point – Аналіз ризиків та критична контрольна точка). Ще цікавішою була друга доповідь пана Брюно, у якій він «припідняв завісу» над тим, як приймаються рішення у Європейські Комісії та запропонував механізми, через які бджолярі – консолідуючи зусилля в професійних об’єднаннях – можуть впливати на брюссельських чиновників. Подібний досвід взаємодії з владними структурами безумовно корисний і для українських бджолярів.
    
Др. Корд Люльманн (Бремен, Німеччина) – голова QSI GmbH, одної з найбільш авторитетних у світі лабораторій з контролю якості продуктів бджільництва, – у своїй доповіді продемонстрував роль забезпечення належної якості продукції в економічній ефективності бджільництва. Наведено детальний аналіз структури Європейського ринку та вплив впровадження новітніх принципів управління якістю на динаміку продажів найбільших імпортерів на цей ринок, якими зараз є Аргентина, Мексика та Китай.

Серед інших доповідей симпозіуму варто відзначити «Продукти бджільництва – вимоги охорони здоров’я Европейського комітету безпеки продуктів харчування» голови наукової комісії Апімондії Др. Крістіни Матеєску (Румунія); «Органічні стандарти як шлях послаблення факторів, що ведуть до CCD» голови Постійної Комісії з технологій бджільництва Жиля Ратьє (Франція); цікаві дослідження вчених Румунії, Молдови, Греції та Болгарії.

Всі сесії проходили в основному англійською мовою, із синхронним перекладом російською та румунською.

Фахівцями ВГО «Братство бджолярів України» (Т. Васильківська, М. Гук, Ю. Рифяк – доповідав) для наукової програми симпозіуму було підготовано доповідь «Нові стандарти якості продуктів бджільництва в Україні». У доповіді було коротко охарактеризовано поточний стан бджільництва нашої країни, розглянуто основні тенденції й проблеми, а також шляхи їх розв’язання у рамках програми «Солодке Відродження», що є основою діяльності Братства. «У контексті встановлення міцних торгівельних зв’язків з Європейською Спільнотою одним з ключових завдань українського бджільництва є створення ефективної внутрішньої системи управління якістю. Вступ у дію в 2007 році нових, гармонізованих з європейським законодавством стандартів якості цілої низки продуктів бджільництва – таких як Мед натуральний, Прополіс, Маточне молочко та Бджолиний віск – вагомий крок на цьому шляху» – зазначив член правління Братства Юрій Рифяк.

Член Ради ВГО «Братство бджолярів України», доктор ветеринарних наук Є.Руденко у доповіді «Ветеринарно-санітарні заходи як основа менеджменту у бджільництві» познайомив іноземних колег з результатами досліджень дії розчинів гіпохлориту натрію різних концентрацій на спори збудника американського гнильцю, що проводилися на базі Інституту тваринництва НАНУ. Результати досліджень свідчать про високу ефективність даної сполуки та демонструють потенціал її використання у якості ветеринарного засобу.

До стендових презентацій симпозіуму включено роботу групи селекційного відділу Національного центру бджільництва України (керівник відділу В. Гайдар) на тему «Структура відселекційованих карпатських бджіл України». У своєму виступі Василь Антонович Гайдар розповів про результати багаторічної роботи селекціонерів Закарпаття з цією чудовою породою.

Усі заходи симпозіуму відбувалися на території Міжнародного інституту технологій та економіки бджільництва Фундації Апімондії (FIITEA). Цей вражаючий бджільницький комплекс – один з найбільших науково-виробничих центрів цієї галузі в світі – було побудовано силами багаторічного президента Апімондії В’ячеслава Харнажа (Veceslav Harnaj), – людини, завдяки якій Румунія у 80-х роках стала однією з провідних бджільницьких країн світу. Генеральний директор інституту FIITEA Крістіан Константінеску провів для української делегації детальну екскурсію цим комплексом. Українські бджолярі відвідали виробничі цехи, сучасну контрольно-аналітичну лабораторію, а також повністю реконструйовані приміщення, у яких вже незабаром розташується фабрика з виробництва фармацевтичних апіпрепаратів – за сучасними стандартами GMP.

Протягом усіх трьох днів симпозіуму на території Інституту проходила міжнародна бджільницька виставка ApiExpo BBP (Best Beekeeping Praktice), на якій компанії багатьох країн Європи представляли найсучасніші зразки бджільницького обладнання, технологій, ветеринарних препаратів, наукової літератури, та, звичайно ж, сотні найменувань меду, медових напоїв, косметичних та лікарських засобів на основі продукції бджільництва.

Третій день симпозіуму був присвячений 50-річчю Асоціації бджолярів Румунії. Керівнику української делегації, Тетяні Васильківській з цієї нагоди було вручено ювілейну медаль та почесний диплом. Окремо було відзначено ВГО «Братство бджолярів України» – за активну міжнародну діяльність та, зокрема, налагодження активної співпраці з румунськими колегами.

Головне враження від Бухарестського симпозіуму: українському бджільництву потрібні реформи. Прогресивний світ, яким починається уже отут – буквально за нашим порогом – не стоїть на місці! Сьогодні на порядку денному світового бджільництва уже не просто питання продажу меду. Фахівці галузі працюють над розвитком систем управління якістю, над використанням можливостей бджільництва в контексті новітніх концепцій світової фармацевтичної та харчової галузей, а також його ролі у збереженні природного середовища нашої планети.
Україна має всі можливості аби стати лідером бджільництва Європейського регіону. Але для цього слід активно рухатись вперед і не боятися змін. Інакше можна назавжди залишитися країною з «великим потенціалом», що прагне мати 6 мільйонів бджолосімей і надалі продавати свій мед в Європу під виглядом польського чи угорського.

E-mail: info@honeyua.com